Лучиці (Луцький район)
| Карта | |
|---|---|
_location_map.svg) 
Лучиці
| |
Лучиці
|
Лучиці — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 140 осіб. Сліди життя людей на цій землі сягають у глибоку давнину.
У 1977 році археологами В.Коноплею та Г.Охріменком виявлено поселення бронзового віку, зокрема артефакти, що датуються ХІІІ - XI ст. до н. е. В архівних документах село вперше згадується під 1428 роком, а потім у 1548, 1562 роках.У першій половині XVI ст. село належало луцьким владикам, а в 1570 році - це власність піддеканія луцького ксьондза Томаша Хаєнського, пізніше ще належало Михайлові Козинському. В кінці XIX ст. найбільшою власністю – 266 десятин володіли Липинські. Згідно з архівними документами, зокрема кліровими відомостями за 1831 рік, у 1789 році старанням поміщика Осипа Павловича Ярошинського і жителів села була побудована Свято-Троїцька церква у селі Лучиці. В 1908 році була зведена нова церква, яка діє й досі. На початку XX ст. в селі Лучиці було 48 дворів і 287 жителів. Буремні роки минулого століття не пройшли стороною це село. Відгриміли війни, пройшла колективізація. У 1974 році місцеве господарство ввійшло до складу колгоспу імені Суворова. В роки незалежності в селі проведено газопровід.
У 1977 році археологами В.Коноплею та Г.Охріменком виявлено поселення бронзового віку, зокрема артефакти, що датуються ХІІІ - XI ст. до н. е. В архівних документах село вперше згадується під 1428 роком, а потім у 1548, 1562 роках.У першій половині XVI ст. село належало луцьким владикам, а в 1570 році - це власність піддеканія луцького ксьондза Томаша Хаєнського, пізніше ще належало Михайлові Козинському. В кінці XIX ст. найбільшою власністю – 266 десятин володіли Липинські. Згідно з архівними документами, зокрема кліровими відомостями за 1831 рік, у 1789 році старанням поміщика Осипа Павловича Ярошинського і жителів села була побудована Свято-Троїцька церква у селі Лучиці. В 1908 році була зведена нова церква, яка діє й досі. На початку XX ст. в селі Лучиці було 48 дворів і 287 жителів. Буремні роки минулого століття не пройшли стороною це село. Відгриміли війни, пройшла колективізація. У 1974 році місцеве господарство ввійшло до складу колгоспу імені Суворова. В роки незалежності в селі проведено газопровід.
Пам'ятки археології
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- На лівому березі Стиру – поселення ранньослов’янського часу VI–VII ст., відкрите в 1966 р. В.Бараном.
- За 1 км на південний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою біля 11 м над рівнем заплави – двошарове поселення тшинецько-комарівської та черняхівської культури площею до 1,5 га. Речові матеріали зібрані вздовж ґрунтової дороги, яка веде на с. Топілля.
- На південно-східній околиці села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою близько 8 м над рівнем заплави – багатошарове поселення тшинецько-комарівської, черняхівської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Пам’ятки відкриті в 1977 р. В. Коноплею та Г. Охріменком
Література
- Кучинко М.М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. - Луцьк: Волинські старожитності, 2010. - С. 227-228.
Немає коментарів:
Дописати коментар